Платформа OnlyFans активно використовується українськими творцями контенту для заробітку. Це онлайн-сервіс, де користувачі можуть продавати ексклюзивний контент підписникам. В Україні цей сервіс стає дедалі популярнішим, особливо серед молоді, яка шукає можливість заробітку.
Творці контенту на платформі OnlyFans, отримують прибутки через підписки користувачів, продаж контенту та персональні замовлення. Дохід залежить від популярності акаунта та кількості підписників, і для деяких українців ця платформа стала основним джерелом заробітку.
Законодавство України вимагає декларувати будь-які доходи, включно з отриманими через онлайн-платформи, та сплачувати податки, зокрема це згадується в:
- Стаття 67 Конституції України: кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
- Стаття 179 Податкового кодексу України: визначає порядок подання податкових декларацій фізичними особами, які отримують доходи.
Якщо говорити про податки, які повинні сплачуватись, то наразі:
- Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) — 18 % від суми доходу.
- Військовий збір — 5 %.
Цьогоріч 350 українських моделей задекларували сукупний дохід у 305,4 млн грн, сплативши до бюджету 59 млн грн податків (ПДФО та військовий збір).
Говорячи про проблему законності діяльності на OnlyFans можна зазначити наступне:
З однієї сторони, органи влади наголошують, що податки, які сплачують «творці контенту» OnlyFans є важливими для фінансування бюджету під час війни. Однак у цих звітах уникають обговорення того, що діяльність «контент-мейкерів» OnlyFans перебуває у правовій зоні ризику.
В Україні діяльність на платформі OnlyFans може підпадати під статтю 301 Кримінального кодексу («Ввезення, виготовлення, зберігання, збут і розповсюдження порнографічних предметів»). Ця стаття передбачає кримінальну відповідальність, зокрема за створення контенту, який може бути класифікований як порнографічний.
Таким чином, виникає парадоксальна ситуація:
- «Контент-мейкери» OnlyFans декларують доходи, сплачують податки та підтримують бюджет країни.
- Держава визнає їхній фінансовий внесок, але водночас не врегульовує правовий статус їхньої діяльності, через що вона залишається формально незаконною.
Як висновок, виникають подвійні стандарти, та відповідно виникає необхідність вносити зміни безпосередньо в ККУ.
Ця ситуація підкреслює подвійні стандарти у підході держави: з одного боку, «творців» контенту засуджують за аморальність чи навіть можливу незаконність діяльності, яка знову ж таки, свідчить про те, що користувачі OnlyFans створюють контент для дорослих і заробляють на цьому, але цей контент може бути класифікований як «порнографія», що підпадає під дію статті 301 ККУ, а з іншого — користуються отриманими від них податками.
Як потрохи відходити від подвійних стандартів та які зміни можна запропонувати?
Розпочати можна з того, що необхідно переглянути законодавство, декриміналізувавши певні аспекти діяльності на онлайн-платформах, тобто в Україні необхідно внести зміни до законодавства, щоб окремі дії, які зараз вважаються кримінальними злочинами, перестали підпадати під кримінальну відповідальність. Це дозволить створити чіткі правила, захистити «творців» контенту від необґрунтованих звинувачень та зняти правову напругу.
